Історична довідка. Нижче — матеріали про діяльність піонерської організації та комсомолу при Артільській школі за радянський період (приблизно 1960-ті — 1991 рр.). Документи, фотографії, нагрудні знаки та інші предмети зберігаються у краєзнавчому музеї школи. Цитати з шкільних наказів і офіційних документів того часу подаються у дослівній формі для збереження історичної автентичності. Матеріали публікуються в освітніх і музейних цілях відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України № 317-VIII від 09.04.2015.
Всесоюзна піонерська організація імені В.І.Леніна — дитяча організація, що діяла в СРСР з 1922 по 1991 рік. Офіційне визначення в радянських документах: «масова самодіяльна комуністична організація дітей та підлітків Радянського Союзу, зміна й резерв ВЛКСМ». Повсякденну діяльність організації за дорученням КПРС координував ВЛКСМ (комсомол).
Згідно з тогочасними програмними документами, головними завданнями піонерської організації проголошувалися: «виховання піонерів відданими справі Комуністичної партії, вірними революційним, бойовим і трудовим традиціям радянського народу, прищеплення юним ленінцям любові до соціалістичної Батьківщини, непримиренності до її ворогів, підготовка до захисту Вітчизни, активне залучення дітей до посильної суспільно корисної праці». Поряд із політико-ідеологічним вихованням організація провадила навчальну, спортивну й художню роботу.
Ці завдання та вимоги до кожного піонера були сформульовані в Девізі, Урочистій обіцянці та Законах піонерів Радянського Союзу.
Урочиста обіцянка піонера Радянського Союзу (текст оригіналу):
«Я, (прізвище, ім’я), вступаючи до лав Всесоюзної піонерської організації імені Володимира Ілліча Леніна, перед лицем своїх товаришів урочисто обіцяю: гаряче любити свою Батьківщину, жити, вчитися і боротись, як заповідав великий Ленін, як вчить Комуністична партія, завжди виконувати Закони піонерів Радянського Союзу».
Закони піонерів Радянського Союзу (текст оригіналу):
Піонер відданий Батьківщині, партії, комунізму.
Піонер готується стати комсомольцем.
Піонер рівняється на героїв боротьби та праці.
Піонер шанує пам’ять полеглих борців і готується стати захисником Батьківщини.
Піонер наполегливий у навчанні, праці, спорті.
Піонер — чесний і вірний товариш, завжди сміливо стоїть за правду.
Піонер — товариш і вожак жовтенят.
Піонер — друг піонерам і дітям трудящих усіх країн.
Кожен піонер носив червоний галстук і піонерський значок.
Зразки піонерських значків з фондів краєзнавчого музею Артільської школи.
19 травня відзначався як офіційне всесоюзне свято — день створення Всесоюзної піонерської організації.
Делегація піонерів Артільської восьмирічної школи на піонерському зльоті в м. Лозова з нагоди 40-річчя утворення піонерської організації, 19 травня 1964 року.
Розпалення піонерського вогнища і виконання пісні «Взвейтесь кострами синие ночи».
Делегація піонерської дружини перед поїздкою на районний піонерський зліт.
У дні офіційних радянських свят — річниці Жовтневого перевороту 1917 року (7 листопада), дня народження В.І.Леніна (22 квітня) та інших дат — учні школи брали участь у демонстраціях, проводили піонерські паради, лінійки, збори та вогнища.
21 січня — день пам’яті В.І.Леніна.
Виконання пісні «Ленин всегда живой».
Екскурсія на тему «Имя Ленина на карте Харьковщины».
8 лютого — день пам’яті юного героя-антифашиста.
Урочиста лінійка до Дня пам’яті юного героя-антифашиста.
(Голтвяніченко О., Кузенко С., Карась Н., Карась Л., Лисак С., Коломієць Л., Зінченко А., Редченко І., Підгорний М.)
22 квітня — день народження В.І.Леніна (прийом до лав піонерської організації).
Прийом до лав піонерської організації, зліва направо: Ганжа Андрій, Семеренко Олександр, Радченко Наталія, Зражевська Валентина, Котелевська Олена, Григоренко Алла. 1984 рік.
Зустріч поколінь: почесні гості піонерської дружини зі школярами:
– комуніст Плахтій Олексій Лук’янович;
– комсомолець Ніколашина Ольга Олександрівна;
– піонер Ткаченко Оксана.
Зліва направо, 2-й ряд — Скрипник Степан Михайлович, комсомолець Ніколашина Ольга Олександрівна, керівник музею Кулик Л.І., Сердюк Михайло Іванович, Орлов Василь Федорович, Сіроштан Євдокія Григорівна, Ткаченко Ольга Іванівна; 3-й ряд: Заруба Євген Васильович, Плахтій Олексій Лук’янович, Семеренко Яків Іванович, Кравченко Анатолій Якович, директор школи Григоренко В.П.
За тогочасною практикою кожному загону присвоювали ім’я історичної постаті — революціонера, героя війни чи праці.
Дружина школи носила ім’я «Молодої гвардії», а загони — Олега Кошового, Івана Земнухова, Любові Шевцової, Уляни Громової (герої комсомольського підпілля Краснодону часів Другої світової війни).
29 жовтня — день народження ВЛКСМ.
Зразки нагрудних значків ВЛКСМ (Ленінський залік / звичайного зразка) з фондів краєзнавчого музею.
Посвідчення до значка ЦК ВЛКСМ «За отличную учебу» — експонат краєзнавчого музею.
Приклад відзначення дня народження комсомольської організації — витяг з наказу по школі № 48 від 29 жовтня 1982 року (мова оригіналу збережена):
- Загальношкільна урочиста лінійка з літературно-музичною композицією.
- Конкурс на краще виконання вірша про комсомол. Переможці:
– 1 місце — Ткаченко Оксана, вірш «Засідання бюро»;
– 2 місце — Костянтиновська Світлана, вірш «Ми комсомол»;
– 3 місце — Женієвська Наталія, вірш «Краснодонці».
- Конкурс на краще виконання комсомольської пісні. Переможці:
– 1 місце — 5 клас, класний керівник Кучеренко Ольга Кіндратівна, пісня «Наша биография»;
– 2 місце — 4 клас, класний керівник Житний Михайло Миколайович, пісня «Песня о тревожной молодости»;
– 3 місце — 8 клас, класний керівник Григоренко Наталія Миколаївна, пісня «И вновь продолжается бой».
Кращих комсомольців відзначали знаком ЦК ВЛКСМ «За отличную учебу».
Жовтенята — найменша вікова ланка дитячої організації СРСР (учні 1–3 класів), яку готували до вступу в піонери. На лівому боці грудей діти носили жовтенятську зірочку.
7-8 листопада — річниця Жовтневого перевороту 1917 року (в радянських документах — «Велика Жовтнева соціалістична революція»).
Прийняття у жовтенята (приколювання зірочок):
(Ткаченко О., Коломієць С., Голтвяніченко О.)
Парад жовтенятських загонів
За участь у грі «Жовтенята по країні Жовтня» найактивніші діти відзначалися значком міського комсомолу.
Зразки нагрудних жовтенятських зірочок з фондів краєзнавчого музею.
Вимпел переможця гри «Жовтенята по країні Жовтня» — експонат краєзнавчого музею.
30 грудня — день утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Нижче — витяг з наказу по школі № 53 від 28 грудня 1982 року «Про підсумки виконання педагогічним колективом заходів до 60-річчя утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік». Текст наказу відтворено дослівно як історичний документ доби; його зміст і тогочасну риторику автори сайту не поділяють і подають виключно з метою збереження автентичної архівної інформації:
«З метою підготовки до святкування 60-річчя утворення СРСР — великого всенародного свята дружби народів нашої Батьківщини, торжества ленінської національної політики КПРС, пролетарського інтернаціоналізму, діяльність педагогічного колективу була спрямована на дальше піднесення його політичної і трудової активності, на успішне втілення в життя рішень XXVI з’їзду КПРС і XXVI з’їзду Компартії України, завдань, що випливають з рішень листопадового (1981 р.) та травневого (1982 р.) Пленумів ЦК КПРС. Вчительський колектив, комсомольська і піонерська організації активно використовували підготовку до ювілею з метою подальшого покращення ідейно-політичного, патріотичного й інтернаціонального виховання учнів.
Серед учнівської молоді було розгорнуто роботу по роз’ясненню і вивченню основних положень постанови ЦК КПРС «Про 60-річницю утворення СРСР». Виконано вимоги інструктивно-методичного листа Міністерства освіти СРСР «Про підготовку в загальноосвітніх школах до 60-річчя утворення СРСР».
Робота по відзначенню 60-річчя утворення СРСР спрямовувалася на підвищення ідейно-теоретичного рівня викладання основ наук, формування у кожного школяра переконань у правоті і непереможності соціалізму, готовності до захисту Батьківщини, завоювань соціалізму.
1 вересня проведено свято Першого дзвоника та Ленінські уроки, присвячені 60-річчю утворення Союзу РСР під девізом «Хай квітне народами створений спільно єдиний могутній Радянський Союз!».
19 листопада проведено єдиний політдень «Ми дружбою ленінською сильні».
Колектив використовував усі форми навчально-виховного процесу: уроки, комсомольські і піонерські збори, виховні години для вивчення змісту Конституцій СРСР та УРСР, роз’яснювалися досягнення українського народу за роки радянської влади, державної символіки: Герба, Прапора, Гімна СРСР.
У школі працював кінолекторій, де було переглянуто кінофільми: «Москва — столица СССР», «Наш герб», «Наш прапор», «Киев — столица УССР», «Украинская ССР», «Молдавская ССР».
Активізувалася робота Ленінського залу і краєзнавчого музею, оновлено матеріали по експедиції «Літопис Великої Вітчизняної війни».
Проведено конкурс на кращий учнівський твір під девізом «Союз непоборних радянських країн — моя Батьківщина».
Працювала виставка робіт технічної творчості на тему «Союзу Радянських Соціалістичних Республік — 60 років».
Виконано роботи з підготовки і проведення фестивалю союзних республік, зокрема:
– 4 клас, класний керівник Житний Михайло Миколайович — Молдавська РСР;
– 5 клас, класний керівник Кучеренко Ольга Кіндратівна — Казахська РСР;
– 6 клас, класний керівник Кулик Любов Іванівна — Українська РСР;
– 7 клас, класний керівник Батицький Сергій Миколайович — Білоруська РСР;
– 8 клас, класний керівник Григоренко Наталія Миколаївна — РСФСР.Учнівські колективи виступили з шефськими концертами на виробничих підрозділах колгоспу ім. Жданова (МТФ № 1, МТФ № 2, комплекс № 1, комплекс № 2, мехмайстерня й автогараж).
Початкові класи працювали за грою «Жовтенята по країні Жовтня»; проведено жовтенятський збір на тему «Вітчизна моя неозора» (класоводи — Марченко Любов Федорівна та Опально Анна Василівна).
30 грудня проведено урочисту лінійку та заключний гала-концерт художньої самодіяльності, здійснено покладання квітів до бюста В.І.Леніна та до могили воїнів Радянської армії, що загинули при визволенні с. Артільне у роки Другої світової війни».
(Кінець цитати з наказу.)
Щопонеділка в усіх класах проводилася політінформація для ознайомлення з подіями, що сталися в країні та за кордоном.
Ленінські суботники
22 квітня в СРСР проводилися так звані «Ленінські суботники» — масові заходи з благоустрою території, в яких брали участь учні школи.
Шефство над меморіалом.
Закладка парку.
22 квітня — Ленінський суботник.
Посадка дерев на спортивному майданчику.
Благоустрій прилеглої території.
Прибирання залишків від панського маєтку.
Кращих комсомольців і піонерів школи за досягнення у трудових заходах відзначали значками міського комітету комсомолу:
– за трудові акції «П’ятилітка трудових піонерських дел»;
– значком Центральної ради Всесоюзної піонерської організації імені В.І.Леніна «За активну роботу»;
– значком «Мільйон Батьківщині» — за збір вторинної сировини (макулатури).
Учасники соціалістичного змагання у зборі вторинної сировини, відзначені грамотою ЦК ВЛКСМ та значком «Мільйон Батьківщині»: Пов’якало Галина, Григоренко Алла, Беззубенко Микола, Фошка Роза.
Зліва направо: Король Світлана, Матлаш Лідія, Костянтиновська Світлана, Рудич Світлана, Таран Світлана, Кулик Світлана.
Зліва направо: Зейналова Лейла, Наглий Олександр, Гейченко Любов, Беззубенко Микола, Фошка Роза.
Нагрудний знак «Миллион Родине» — експонат краєзнавчого музею Артільської школи.
Роботу піонерської організації школи організовував старший піонервожатий. У різні роки на цій посаді працювали:
Мирошниченко Ніна Яківна;
Шпіть Валентина Володимирівна;
Колісник Любов Терентіївна;
Муха Тетяна Василівна;
Іщенко Наталія Володимирівна;
Фошка Роза Іванівна — до скорочення посади у 1997 році.
Обладнання піонерської кімнати
До розпаду Радянського Союзу (1991 рік) на старших піонервожатих покладалися обов’язки з керівництва діяльністю шкільної піонерської дружини.
ЦК ВЛКСМ, ЦК ЛКСМ союзних республік разом з відповідними радами піонерської організації видавали піонерські газети й журнали. Підписку на них для школи здійснювали за рахунок бюджетних коштів. Крім того, кожен піонер, комсомолець і жовтеня обов’язково передплачував індивідуальне видання.
Періодична преса для школярів (журнали) — зразки видань з фондів краєзнавчого музею:
«Юный техник» — науково-технічний журнал ЦК ВЛКСМ і Центральної ради Всесоюзної піонерської організації імені В.І.Леніна.
«Рідна природа» — інформаційний бюлетень Державного комітету УРСР з охорони природи та Українського товариства охорони природи.
«Юный натуралист» — науково-популярний журнал ЦК ВЛКСМ і Центральної ради Всесоюзної піонерської організації імені В.І.Леніна.
«Весёлые картинки» — дитячий гумористичний журнал ЦК ВЛКСМ.
«Мурзилка» — журнал ЦК ВЛКСМ і Центральної ради Всесоюзної піонерської організації для октябрят.
«Барвінок» — журнал ЦК ЛКСМУ і республіканської ради Всесоюзної піонерської організації імені В.І.Леніна для школярів молодших класів.
Періодична преса для комсомольців (газети):
«Ленінська зміна» — газета, орган Харківського обкому комсомолу. Заснована у 1934 році.
«Комсомольская правда» — газета, орган ЦК ВЛКСМ. Заснована у 1925 році.
Обов’язковою складовою радянської школи був так званий Ленінський зал — окрема кімната з експозицією, присвяченою життю В.І.Леніна. Подібний зал діяв і в Артільській школі до 1991 року.
Фрагмент експозиції колишнього Ленінського залу: «Дитинство і юність», «Початок шляху». Експозицію демонтовано після 1991 р.; фотографія зберігається в архіві краєзнавчого музею як історичний документ.
Екскурсію проводить екскурсовод Костянтиновська Світлана.
До переходу в нове приміщення школи (1974 р.) у школі існував Ленінський куточок, а в новій будівлі одним із перших було відкрито Ленінський зал.
Запис із літопису школи про відкриття залу (поданий мовою оригіналу як архівний документ):
«…Цей день для учнів Артільської школи запам’ятається надовго. Тут відбулося урочисте відкриття ленінської кімнати.
Піонери вишикувалися на лінійку. Голови рад загонів рапортують про те, як виконується заповіт Ілліча: “Вчитись, вчитись і вчитись!”
Директор школи В.П.Григоренко перерізає стрічку. Тихо спадає легке полотнище, і перед зором дітей — бюст вождя, поруч — живі квіти. Звучить голос В.І.Леніна “Що таке радянська влада”, записаний на плівку.
Всі з захопленням слухають розповідь екскурсовода учениці 7 класу Ірини Чергик про корифея революції, розглядають експозиції ленінської кімнати…»
(Кінець цитати з літопису.)